Документування війни Росії проти України: вивчення проблем живих архівів задля продукування історичних знань.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року документування подій відбувалося в режимі реального часу завдяки зусиллям різних акторів.  Повідомлення в чатах, публікації в соціальних мережах, супутникові зображення з геоприв’язкою, інтерв’ю свідків і фотодокументація стали центральними для дослідження цих подій. Як наслідок, у великій кількості почали з’являтися «живі архіви», що орієнтовані на різну спільноту. Деякими особливостями цього процесу є додавання матеріалів у режимі реального часу, їх мультимедійний характер та їх започаткування досвідом, який є спільним і масовим. Ці архіви створюють нові виклики для дослідників і дослідниць, наприклад, етичні міркування при поводженні з конфіденційними даними, правила доступу, непропорційне співвідношення між власниками і власницями, користувачами і користувачками, а також координаторами даних. Крім того, є ймовірність того, що в контексті війни архіви можуть спричиняти повторну травматизацію.

Проект LivArch має на меті об’єднати учасників і учасниць, які збирають і зберігають таку документацію, збагачуючи свої архіви та джерела. Вони, одночасно із цим, вирішують складні етичні проблеми, пов’язані з відповідальним представленням, публікуванням, повторним використанням і довгостроковим архівуванням даних. За рахунок стипендій та різних форматів обміну проект сприяє рівноправному співробітництву поза національними кордонами, дисциплінарними межами, традиційними дослідницькими та партисипативними підходами.

Проект LivArch зосереджений на транснаціональній співпраці та сприянні розвитку історичних досліджень у цифрову епоху та генеруванню ідей, які можуть бути застосовані до подібних кризових ситуацій у 21 столітті. Проект відданий обов’язку дбати про джерела та безпеку власників цих джерел.